Сім міфів про соду

 «Ріпу ніколи не слід зривати, це псує її.

Куди краще послати хлопчика,

щоб він заліз на дерево і потрусив його»…

   «Потрусіть свою бабусю! Ріпа не росте на деревах!»

Марк Твен, з оповідання

«Як я редагував сільськогосподарську газету»

Сода харчова
Сода харчова

Про соду в інтернеті написано дуже багато. І дуже багато інформації не відповідає дійсності. Іноді є просто шкідливі і небезпечні для здоров’я поради. Я маю на увазі харчову соду, або гідрокарбонат натрію – NaHCO3.

Міф перший про соду 

       Сода , нейтралізуючи надлишкові кислоти , підвищує лужні резерви організму , робить сечу лужною , що полегшує роботу нирок ( зберігає психічну енергію ) , зберігає глутамінову амінокислоту , запобігає відкладенню каменів в нирках .

      Вживання харчової соди сприяє зсуву рН крові в лужну сторону і її розрідженню. В організмі роль соди полягає в нейтралізації кислот , підвищення лужних резервів організму в підтримці в нормі кислотно – лужної рівноваги . 

В зв’язку з тим, що інформація отримана з російськомовних сайтів, наводжу дані твердження мовою оригіналу, щоб читач міг порівняти.

Сода, нейтрализуя избыточные кислоты, повышает щелочные резервы организма, делает мочу щелочной, что облегчает работу почек (сберегает психическую энергию), сберегает глутаминовую аминокислоту, предотвращает отложение камней в почках.

        Употребление пищевой соды способствует защелачиванию крови и ее разжижению, В организме роль соды заключается в нейтрализации кислот, повышении щелочных резервов организма в поддержании в норме кислотно-щелочного равновесия.

Проаналізуємо, що з цього приводу говорить наука.

Для початку згадаємо шкільні уроки хімії. У воді харчова сода розділяється на дві складові частинки, їх ще називають іонами, – Na+ та  HCO3 . Саме у вигляді іона натрій всмоктується в організмі. Це щодо соди.

Тепер щодо потреби організму в мінеральних речовинах. Відомий біохімік С.М. Рапопорт в своїй праці «Медицинская биохимия» (переклад з німецької, видавництво «Медицина», Москва, 1966 рік, стор.768,769) вирізняє дві групи мінеральних речовин (сода відноситься саме до них): макро-  та мікроелементи. Макроелементи потрібні організму в значних кількостях, мікроелементи в незначних. До елементів, які організм потребує в значних кількостях,  Рапопорт відносить натрій, калій, кальцій магній, сполуки хлору та солі фосфору. Про гідрокарбонат автор не згадує.

В 1964 році видавництвом «Экономика» була видана цікава книжка члена-кореспондента Академії медичних наук СРСР, професора А.А. Покровского «Беседы о питании», в якій він, на мій погляд, досить ґрунтовно і доступно розповів про раціональне (правильне) харчування, склад продуктів харчування, потребу людського організму в різноманітних продуктах та хвороби, пов’язані з порушенням харчування. В розділі, присвяченому мінеральним речовинам, автор згадує знову-таки натрій, калій, кальцій магній, хлор та фосфор. І ні слова про соду.

Мені можуть закинути, що автор дістав із запиленої полиці книженції, видані п’ятдесят років тому, і спирається на них. Наука вже давно пішла вперед.

В підручнику «Физиология человека» під ред. В.М. Покровського та Г.М. Коротько (в двох томах, том другий, видавництво «Медицина», Москва, 1997 рік) на стор.194 читаємо, що натрій в кількості 3-6 г на добу надходить в організм у вигляді NaCl (кухонної солі) і всмоктується переважно в тонкому відділі кишківника.

Інші вчені притримуються подібної думки. На стор. 733 третього тому «Физиологии человека» (ред. Р. Шмидта і Г Тевса, Москва, видавництво «Мир», 1996 рік) в табл. 28-11 наведені рекомендації щодо вживання деяких найважливіших електролітів (або як згадували раніше, мінеральних речовин): натрія, калія, кальція, магнія, хлора і фосфора. І знову про соду – ні слова.

Не згадується про споживання соди і в сучасному підручнику «Біохімія» (Л. І. Остапченко та ін. ; упоряд. О. В. Скопенко) виданому в 2012 році видавничо-поліграфічним центром «Київський університет» (м.Київ). В таблиці 2.2 розділу 2 «Роль води, макро- та мікроелементів у життєдіяльності організма» наводиться добова потреба хімічних елементів в організмі людини. Бачимо ті самі макроелементи – натрій, калій, кальцій, магній, хлор та фосфор.

Нагадаю для тих, хто забув. Все, що потрапляє до рота, спочатку просувається до шлунка, де дуже кисле середовище. Тому сода тут зникає, бо вступає в реакцію з кислотою. Цей факт дуже легко перевірити на кухні. Насипте на блюдце трохи соди і капніть на неї оцтовою кислотою. Зашипить, бо виділиться вуглекислий газ. І соди не стане. Буде нова сполука.

Отже, щоденне вживання соди конструкцією людського організму не передбачено.

Мені можуть зауважити, а як же тоді лужна реакція крові та гідрокарбонати. Їх що в крові немає? Звичайно є. Але сода до цього немає ані найменшого відношення. Проте це вже інший міф про соду.

Вам може бути цікаво:

2 коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *